Статті >> Військове мистецтво >> Підготовка козаків (вишкіл)

Підготовка козаків (вишкіл)

Постійна боротьба з зовнішніми ворогами вимагала у запорожців особливу увагу приділяти військовій підготовці та освіті майбутніх козаків. Для цього було створено цілу систему військового вишколу, яку за вимогливістю прирівнювали до спартанської.
Крім дорослих, які безперервно приходили на Січ, туди потрапляло чимало хлопчаків; одних приводили батьки, щоб навчити їх військового мистецтва; інших козаки підбирали на війні й усиновляли; третіх, особливо круглих сиріт, брали замість дітей; четвертих, найчастіше небожів або синівців, тобто племінників, випрошували у батьків; п'ятих заманювали до себе гостинцями й ласкою.

Як свідчить Дмитро Яворницький, на Січ потрапляли малолітки з різних кінців України, Литви, Білорусі, Польщі, Молдови, аби здобути освіту й опанувати військову справу. Козацька молодь розвивала свої природні задатки, вдосконалювала тіло й душу в іграх, танцях, хороводах, різних видах змагань і боротьби. Справжнім козаком міг стати тільки той, хто добре засвоїв січові правила і військову науку Вишкіл проходили в школах або на службі у старшого козака, будучи три роки джурою (слугою). Джури обов'язково вчилися у січових школах.

З початку заснування Запорозька Січ упродовж майже трьохсот років виступала в ролі своєрідного освітянського центру. Сюди йшла молодь не лише заради військової слави, а й для воїнського вишколу та одержання знань.
Першу школу на землях Вольностей Війська Запорозького засновано в 1576 році. В ній навчалися всі бажаючі – як малолітки, так і дорослі козаки. Так було покладено початок цілісної системи січових шкіл.

У 1602 році при Самарській церкві засновано козацький Пустинно-Миколаївський монастир і школу при ньому. З того часу вона стала називатися „монастирською”. На Чортомлицькій Січі в 1659 році збудували січову військову церкву із центральною, головною школою при ній. Тут навчалось до 80 учнів.

У 1754 році при підтримці отамана Якима Гнатовича утворено школу, яка випускала паланкових старшин, писарів військових канцелярій, перекладачів.

Існувала на Запоріжжі й школа вокальної музики і церковного співу. Спочатку вона знаходилась в слободі Орловщина (на лівому березі Орелі), а в 1770 році переведена на Січ. Тут навчали хорового співу, готували читців і співців для церков і парафій. При школі існували групи лицедіїв (артистів), які ставили лялькові драми. Вони також організовували урочистості, карнавали, які влаштовувались під час різноманітних свят та після повернення запорожців на Січ з військового походу.

З часом в усіх полкових дислокаціях відкривались, подібно до січових, полкові школи, де майбутні козаки опановували початкову освіту. Всього на Запорожжі їх діяло двадцять дев'ять.
Січова школа, порівняно з полковою, - вищий освітній щабель. У них запроваджували курс фізичного і військового виховання, щоб розвинути бойовий дух, військову вправність.

Одна із січових шкіл на Запорожжі - Казеннокоштна, при церкві Святої Покрови, складалась з трьох відділень: в одному вчилися молоді козаки, які прагнули стати дяками, паламарями, дияконами; в другому - молодики: майбутні козаки, старшини. В окремому відділі вчилися сироти, хрещеники козацької старшини.

Навчання велося рідною мовою - руською (тодішня українська). Студіювали також слов'янську і латину. Серед шкільних предметів - риторика, богослов'я, логіка, схоластика, географія, астрономія, музика.
Одним з головних підручників була "Козацька читанка". До наших днів зберігся лише один її примірник. Книжка гарно оформлена українським орнаментом, а за змістом - справжнє джерело тогочасних знань.

В Спасо-Покровській школі учні проходили курс військово - фізичного виховання. В степу під опікою досвідчених у боях козаків вони гартували себе, вчилися володіти зброєю. Вчили учнів плавати, веслувати, переховуватись від ворога під водою, добре маскуватися, а також долати на човнах дніпровські пороги усіх тридцяти каскадів.

Проводились ритуальні змагання юнаків - ініціації, або посвячення, суть яких - перевірити готовність хлопця-недолітка до військового життя, випробувати його чоловічі якості. Бо згідно з тогочасними поняттями, бути повноцінним чоловіком означало стати воїном: уміло володіти зброєю, не боятись випробувань тощо.

До тренувальних належали різновиди змагань за певними правилами задля здобуття тієї чи іншої нагороди. Почесне місце посідала збройна боротьба з противником. Це сприймалося як надійний спосіб перевірити справжні вояцькі якості вихованців.
У січовій школі великого значення надавали фізичним навантаженням, різним видовищам, іграм.

Тренуючись, козаки билися наповненими соломою мішками, стоячи чи сидячи на колоді. Щоб «поставити» удар, шаблею рубали лозу. Практикувалось фехтування із зав'язаними очима: зробити певну кількість кроків і розрубати шаблею глиняне горнятко, насаджене на тичку. Особливо дбали про набуття навиків орієнтування в темряві ночі та у сутінках.

Для керівництва в січову Спасо - Покровську школу назначався один із ченців місцевого монастиря. В його обов'язки, крім наставництва і вчителювання, входив нагляд за здоров'ям школярів. При нещасті або пошесті він виводив їх на чисте повітря, "на свіжу воду", на луки, сповідав і причащав хворих, ховав померлих, і про всі прикрі випадки доповідав кошовому отаманові.

Про матеріальне становище січової школи запорожці дбайливо піклувалися. Окрім пожертв, розподілу платні і провіанту, прибутків від ведення господарства і навіть з похідної здобичі військо одну частину коштів віддавало на церкву, а другу - на школу.
Виняткову увагу запорожці приділяли добору вчителів, стежили за їх поведінкою і працею, забезпечували всім необхідним, надавали звання військових служителів.

Закінчувалось навчання молодих козаків у школі джур. Джура в українських козаків насамперед вірний слуга, зброєносець, молода людина, що опановує військову професію на прикладі пана-учителя, козака. Це було аналогом зброєносця при європейському лицарстві. Джура доглядав коня та зброю свого учителя, ходив з ним у походи.

Пройшовши таку школу, отримавши добру характеристику наставника молодик приймався товариством у запорозьке братство. Починалися суворі військові будні.

19.06.09 10:09 by admin





Лише зареєстровані користувачі можуть залишити коментар!


Всі категорії :: Останні опубліковані статті


Остання новина:

Всеукраїнський історико-культурний фестиваль "З ВАРЯГ - У ГРЕКИ" пройде на острові Хортиця в Запоріжжі 15-16 жовтня 2011 З 15 по 16 жовтня в Кінному
Читати далі >>>



Галерея:



Остання стаття:

Конотопська битва, 350-річчя якої помпезно відзначали на Сумщині, залишила в мене кілька думок. З одного боку всім відомо, що козаки розгромили Російс
Читати далі >>>


Зараз на форумі:

<Моніторинг тем>


- Susy
- Тестовий режим завершено
- Козацтво це стан душі.
- Як ви важаєте, чи необхідна россійська версія сайту?
- Помилки та некоректні факти



Рекламні матеріали:



Повне або часткове використання матеріалів проекту дозволяється за умов прямого та відкритого посилання.
Редактор проекту : Котик Олександр
Дизайн та розробка : Шелест Ярослав
CMS : Б. Олександр

Sich.in.ua © 2009

Душу - Богу
Тіло - Україні
А честь - нікому