Статті >> Устрій Січі >> Виборча система Січі

Виборча система Січі

В той час, коли майже в усіх країнах Європи панували монархи у запорожців існувала республіканська форма правління. Кожен запорожець мав право голосу у загальній раді, якій належала вся повнота влади. Рада керувала всіма важливими питаннями життя Січі, її внутрішньою та зовнішньою політикою, вирішувала проблеми миру і війни, приймала й відправляла посольства, займалася судочинством. Слід зазначити, що вже наприкінці XVІ ст., у раді виразно відчувався поділ на старшину та рядове козацтво котрі вели між собою гостру боротьбу.

Звичайно ради проходили на січовому майдані, але під час воєн та походів вони могли відбуватись у будь-якому місці. Загальна (військова) рада відбувалася. на Січі звичайно двічі-тричі на рік 1 жовтня та на другий-третій день після Великодня). Крім того, кожен козак міг зажадати у будь-який день з будь-якого приводу. На радах звичайно, обирали запорозьку адміністрацію-старшину, тобто гетьмана або кошового отамана, суддю, писаря, осавула, а також менших достойників – довбиша, пушкаря та інших.

Треба завважити, що поряд зі словом «гетьман» на Січі вживалося рівнозначне «кошовий отаман». З часів визвольної війни українського народу 1646-1654 рр.., титул гетьмана закріпився за правителем основної частини визволених земель України, а для Запорожжя з того часу лишився титул кошового отамана. У XVI-XVIIIст. влада кошового отамана іноді не визнавалася частиною козацтва або урядом Речі Посполитої і тоді він волів титулуватися «старшим» («старшим на той час у Війську Запорозькому»).

Паланки на своїх радах обирали полковників, а курені - курінних отаманів. Рада й вибори старшини проходили за складною церемонією, яка формувалася століттями. У стислому викладі вона виглядає таким чином. У визначений день після служби у церкві та обіду запорожці виходили з усіх куренів на майдан. У цей час лунав постріл з гармати, а довбиш, що стояв на майдані, починав бити в литаври. Генеральна старшина, а також курінні отамани з клейнодами-символами влади, але без шапок виходили на майдан за простими козаками. Після складних церемоній відбувалися вибори або перевибори старшини, причому вони нерідко супроводжувалися суперечками та сутичками. Першим обирали кошового отамана, а потім – всю іншу старшину. За звичаєм обраний кошовий отаман мусив двічі відмовлятися від булави і лише за третім разом взяти її до рук.

Щоб він не забував свого місця і не зневажав рядових козаків і взагалі козацтво, старі січовики посипали його голову піском або мазали багнюкою. Кошовий же повинен у цей час дякувати за ласку й довір'я товариства і вклонятися на чотири сторони. Зате й козаки присягають бути слухняними вождю і виявляють йому всіляку повагу після виборів. Так, коли кошовий говорив, його вислуховували мовчки й підкорялися його рішенням, що стосувалися життя й смерті кожного козака, особливо під час воєнних дій.

10.06.09 10:16 by admin





Лише зареєстровані користувачі можуть залишити коментар!


Всі категорії :: Останні опубліковані статті


Остання новина:

Всеукраїнський історико-культурний фестиваль "З ВАРЯГ - У ГРЕКИ" пройде на острові Хортиця в Запоріжжі 15-16 жовтня 2011 З 15 по 16 жовтня в Кінному
Читати далі >>>



Галерея:



Остання стаття:

Конотопська битва, 350-річчя якої помпезно відзначали на Сумщині, залишила в мене кілька думок. З одного боку всім відомо, що козаки розгромили Російс
Читати далі >>>


Зараз на форумі:

<Моніторинг тем>


- Susy
- Тестовий режим завершено
- Козацтво це стан душі.
- Як ви важаєте, чи необхідна россійська версія сайту?
- Помилки та некоректні факти



Рекламні матеріали:



Повне або часткове використання матеріалів проекту дозволяється за умов прямого та відкритого посилання.
Редактор проекту : Котик Олександр
Дизайн та розробка : Шелест Ярослав
CMS : Б. Олександр

Sich.in.ua © 2009

Душу - Богу
Тіло - Україні
А честь - нікому