Козацька Січ у Олешках виникла вже у 1709р., незабаром після зруйнування Чортомлицької Січі. Її першими поселенцями стали ватажани-промисловці, які не брали участі у військовій кампанії 1709р., а з самого початку перебували на рибних та соляних промислах в пониззі Дніпра. З осені 1711
р., після повернення більшості запорожців з Бессарабії, де вони знаходились з військами шведського короля, олешківське поселення набуває рис, притаманних власне Січі. Від цього моменту кількість його мешканців зросла до 6 тис. осіб, самих тільки нежонатих козаків. При цьому багато січовиків ще перебувало у Буджаку та навіть у Валахії. Саме з цього часу починається зведення ровів та валів, адміністративних споруд та куренів, церкви.
Згідно з топографічними даними, документальними свідченнями та матеріалами археологічних досліджень, Олешківська Січ містилася в урочищі Олешки, або Кардашине (Кардаши, Кардаш-Орман) - на лівому
березі Дніпра між сучасними смт.Гола Пристань та м.Цюрупинськ Херсонської області. З північного боку це урочище окреслює р. Дніпро, з численними єриками, озерами та трясовинням, з південного - узвишшя Олешківських пісків, густо вкриті невисоким лісом та чагарником. Олешківська Січ займала площу щонайбільше 2 гектари, це був майже правильний; чотирикутник, обнесений ровами й валами та дерев'яним частоколом. Оборонний комплекс цієї Січі доповнювали 4 редути, в кожному з кутів форту.
Згідно з Прутським договором від 11 липня 1711р. російський цар Петро І визнав факт
виходу Війська Запорозького Низового з підданства його держави та погодився з тим, що від цього часу Військо вступало під протекцію Кримського ханства. Додатковою угодою гетьмана П. Орлика з турецьким урядом від 22 квітня 1714р. було остаточно визначено політичний статус Війська Запорозького в Османській імперії (Кримському ханстві): воно відтепер перебувало у подвійній залежності від Османів та Гіреїв; за участь у військових виправах кримських ханів запорожцям було обіцяно невтручання у їхні внутрішні справи, даровано податкові пільги та право займатися їхніми традиційними промислами на всій території Кримського ханства.
Олешківська Січ існувала впродовж 19 років, до 25 травня 1728 року, коли її було зруйновано представниками проросійської партії козацтва, лідерами якої були Іван Малашевич та Іван Гусак.
|